травити

травити
I травлю́, тра́виш, недок., перех., спец.
Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. || Витравлювати (у 4 знач.).

II травлю́, тра́виш, недок., перех.
Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати.

III травлю́, тра́виш, недок., перех., мор.
Потроху відпускати, послаблюючи натягання канату, снасті тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "травити" в других словарях:

  • травити — Травити: (силу): з їдати [V] поїдати [1,X] зжирати (переносн.), От тим то травить мене горе жалом мідним. [Звн 268]; травила мене жага і дні і ночі, [Звн 340]; [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • травити — 1 дієслово недоконаного виду обробляти поверхню розчином кислот травити 2 дієслово недоконаного виду засвоювати впроцесі травлення; перетравлювати травити 3 дієслово недоконаного виду потроху відпускати канат або снасть …   Орфографічний словник української мови

  • потравити — I травлю/, тра/виш; мн. потра/влять; док., перех. 1) Зробити потраву (у 1 знач.). 2) Пошкодити що небудь (про їдку речовину). II травлю/, тра/виш; мн. потра/влять; док., перех., спец. Травити (див. травити II) (канат, снасть) якийсь час …   Український тлумачний словник

  • травлений — I а, е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до травити I. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до травити II …   Український тлумачний словник

  • травлення — I я, с., спец. Дія за знач. травити I. II я, с. Дія за знач. травити II. •• О/ргани тра/влення органи для переробки їжі у тваринному організмі …   Український тлумачний словник

  • трава — укр. трава, др. русск. трава, ст. слав. трава (Рs. Sin.), трѣва χόρτος, χλόη (Зогр., Мар., Ассем., Савв., Рs. Sin., Еuсh. Sin., Супр.; см. Дильс, Aksl. Gr. 33), болг. трева, трава, сербохорв. трава, словен. trava, чеш., слвц. trava, польск. trawa …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • травить — травлю, отравить, укр. травити, травлю переваривать, потреблять, травить , ст. слав. травити σιτεῖσθαι (Супр.), сербохорв. травити, тра̑ви̑м кормить травой , чеш. traviti переваривать, потреблять, отравлять , слвц. travit᾽, польск. trawic,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • трава — Общеслав. Того же корня, что др. рус. трову, трути «потреблять», трачу, трыти «пожирать». Производное от травити, каузатива к названным глаголам. Трава буквально «то, что потребляется, съедается». См. отрава …   Этимологический словарь русского языка

  • витравлювати — юю, юєш і витравля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/травити, влю, виш; мн. ви/травлять; док., перех. 1) Травлячи, виганяти звідки небудь (звіра). 2) Виводити, знищувати, видаляти що небудь хімічним способом. 3) перен. Викорінювати, знищувати що небудь.… …   Український тлумачний словник

  • травитися — I тра/виться, недок., спец. Пас. до травити I. II тра/виться, недок. Засвоюватися в процесі травлення …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»